- звихрений
- —————————————————————————————зви́хренийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
звихрений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до звихрити 1), 2). 2) у знач. прикм. Скуйовджений, розтріпаний (про волосся). 3) у знач. прикм., перен. Розбурханий, збуджений, неспокійний … Український тлумачний словник
звихреність — ності, ж. Властивість за знач. звихрений … Український тлумачний словник
шопатий — та, те, Вр. Звихрений, скуйовджений, чубастий … Словник лемківскої говірки